Синагога Майзеля
На вулиці Maiselova трохи в стороні від інших будівель стоїть синагога Майзеля. Вона, як і Пінкасова синагога, була родинною святинею і належала Мордехаю Майзелю (1528-1601). Він був лідером єврейського гетто, філантропом та меценатом. Завдяки йому в гетто з'явилася ратуша та Висока Синагога. А також героїня нашого оповідання - синагога Майзеля. Будівництвом керував архітектор Юда Кореф, воно велося у 1590-92 роках. А от з коштами на будівництво пов'язана цікава легенда.
Подорож примаса Ісхака
Історія ця починається з подорожі примаса Йозефова Іскаха з далекої країни. Через поля, через луки в’їхав до великого темного лісу, які в старі часи ще не повирубували. Аж раптом побачив у гущавині золоте сяйво. Примас звелів зупинити карету, вийшов і вирішив пройтися тихцем і подивитися, що ж там діється.
За якусь хвилю він вийшов на галявину. Посередині лежала велика купа золота та срібла, коло якої вовтузилися два гноми. Монети виблискували у світлі яскравих ліхтарів, які тоді вміли робити тільки підземні гірські жителі. Самі гноми насипали гроші до мішків, кілька з яких наповнені стояли в рядочок. Помітивши примаса, який чемно привітався, гноми тільки кивнули у відповідь і продовжили свою працю.
— Чиї це гроші, шановні добродії? — спитав Ісаак.
— Не твої, — відрізав один з гномів.
Примас почав було розмірковувати над мудрою відповіддю, але другий гном його випередив.
— Маєш доньку? От як видаси заміж, то дізнаєшся, чиє то золото. А поки що не заважай, добрий чоловіче, нам до ранку треба все скінчити, — гном вклонився і, підхопивши наповнений мішок, потягнув його до інших.
Примасу стало цікаво, і він вирішив підмінити три монетки на свої. І тут раптом все зникло. Нічого вдіяти, довелося повертатися до карети.
«Таки я матиму три монетки зі скарбу, і побачимо, чи приманить він того майбутнього власника. А вже з ним я домовлюсь», — подумки потирав руки Ісхак дорогою додому. Незабаром карета в’їхала до Праги.
Кого приманив примас Ісхак
На ранок, добряче виспавшись, вирішив Примас зробити науковий експеримент. Поклав одну з монеток в брудній ганчірці біля свого дому, аби перший ліпший городянин не побачив і не взяв її. Ніхто не звертав уваги, лише надвечір якесь хлопчисько пробігло, вхопило монетку і зникло в невідомому напрямку. Пан Ісхак навіть кліпнути очима не встиг. На другий день він поклав другу монетку, і все відбулося так само!
А вже на третій день пан Примас спіймав того хлопчину за руку, акурат, як той брав монетку. Хлопець перелякано витріщився, а потім почав перепрошувати. Ісхак, однак, не гнівався, а навпаки, запросив хлопця до себе додому. Нагодував, а тоді почав розпитувати.
— Вельмишановний пане, мені три ночі поспіль снилося, що я маю бігти до вашого дому і забирати загорнутий в ганчірку золотий.
«Он воно як», — продумав Примас, — «це ж той самий хлопчина, якому належатиме скарб»
— Знаєш що, — сказав Ісхак, — ти розумний хлопчина, і той сон не такий простий. Можливо, з тебе буде колись добрий рабин. Я навчатиму тебе Тори — мені рано чи пізно знадобиться заміна.
Нове життя Мордехая Майзеля
Він відвів хлопчину до батьків, родини Майзелів, що тримали господарчий магазин на околиці гетто в самому бідній його частині та про все домовився, Батькам погодилися, оскільки самі вони дати такої доброї освіти своєму сину не могли. Так Мордехай Майзель оселився в будинку Ісхака. Він там вчив різні науки, ріс над собою, мужнів. І не дивно, що в нього закохалася єдина донька Примаса.
Весілля відіграли гучне, Гетто ще довго згадувало, як добре погуляли на тому банкеті. Почалися будні, а старий Ісхак все виглядав — де ж ті гномові гроші. Він навіть возив зятя до того місця, де колись бачив гномів, правда про мету не повідомляв.
«Як кажуть мусульмани — Як не гора до Магомета, так Магомет до гори» — міркував старий. А скарб все не з’являвся, і не знаходився. І тоді він розчарувався в гномах у всій цій історії. Стосунки з молодятами потроху зіпсувалися, і ті полишили батьківський дім. Мордехай продовжив справу батьків, і статус примасового зятя зробило добру рекомендацію. Справи пішли в гору. Втім, як личить доброму євреєві, він завжди допомагав бідним.
І ось якось прийшов до Мордехая звичайний селянин. Придбав він кілька інструментів до господарства, а що платити було нічим, залишив на час пошуку фінансів на один рік здоровенну скриню. І пішов. Мордехай чекав рік, два, а на третій Мордехаєві урвався терпець, і він відкрив скриню. Чого там тільки не було: і срібло, і золото. Це був той самий скарб, який колись ховали гноми. Втім, сумніви не полишали Мордехая, і він пішов до тестя за порадою.
— Ой там, не прийде твій селянин. То гном був, - і розповів всю історію.
Мордехай вирішив, що послані таким дивним чином кошти варто не тільки в справу, але і в доброчинні справи. Він звів синагогу, що з часом стали називати Майзелевою, потім ратушу, будинок для жебраків, школи, лікарні, а з часом замостив брудні вулички Гетто бруківкою. Він був сучасником головного рабина Праги Ієгуди Льова бен Бецалема та користувався авторитетом у імператора Рудольфа ІІ, ставши примасом Йозефова та «придворним євреєм».
Як знайти синагогу Майзеля?
Синагога Майзеля розташована на вулиці Maiselova між високими сецесійними кам'яницями, неподалік є станція метро Staroměstská (лінія A) та однойменна трамвайна зупинка.
Мапа - © OpenStreetMap