Легенда про трьох прапороносців

Зазирнемо на вулицю Гусову (Husova), названої  на честь професора Яна Гуса в 1870 р. Колись тут проходив давній королівський тракт від Вишеграду до Старого Міста, а далі — до Градчан і Граду, то ж не диво, що у всі часи вулицею Гусовою швендяло багацько людей. А раз є люди, то присутні і різноманітні шинки. Деякі з них відвідували і вояки. Їх і досі можна побачити на фресках на кам'яниці «У трьох прапороносців», номер 12. Ця кам'яниця відома ще з XV століття під назвою «У писання». З героями фрески пов'язана легенда про трьох прапороносців

Легенда про трьох прапороносців

Жили собі в Празі три дрібні шляхтичі, що служили прапороносцями у війську в різних частинах. Аби зекономити на витратах, винаймали спільне мешкання, а вечори проводили корчмах Старого Міста Праги.

Аж ось розпочалася війна. Вирішили вояки організувати в сусідній корчмі «У золотого тигра» гучну прощальну вечірку. З музикою, з чарівними празькими дівчатами і, звісно, пивом. І навіть не пошкодували грошей на пляшку італійського вина, котре в ті часи було не дешеве. Гуляли вони, гуляли, аж поки не залишилось нікого, окрім них та господаря, який куняв за барною стійкою.

— Хлопці, як закінчиться війна, — вимовив перший, — обов’язково зустрінемося!

— Якщо не загинемо, Вацеку! — похмуро мовив другий.

— Дурниці, Йохане! — вигукнув третій. — Нехай ніхто з нас не загине,

Стукнув він кулаком по столу так, що корчмар прокинувся, підскочив:

— Зараз, несу, несу пиво! — і далі задрімав.

— Ось що я вам скажу, Йохане, Сташку, — промовив перший. — Якщо хтось із нас загине, нехай повернеться у образі духа і розповість іншим, що з ним трапилось.

Так вони і вирішили зробити. І хоча загальний настрій після такої розмови був кепським, вони пропустили по останній кружці пива, розрахувалися із господарем і пішли до своїх частин.

Прапороносці після війни

Минули місяці, війна закінчилася і на порозі трактиру стало двоє з друзів, Вацек та Сташко. Вони замовили пивця, по вепревому коліну кожному, адже за час походу харчувалися поганенько і хотіли якнайшвидше відмітити перемогу. Пили собі, їли, дівчата їх прийшли. А третього все не було і не було.

— Мабуть, Йохан зараз стоїть гарнізоном в Подебрадах.

— Так, я чув, вони там зосталися.

Але друг не прийшов і тоді, коли його частина повернулася до Праги. Ні на наступний день, ні через місяць.

І якось вночі Сташко прокинувся. Місяць яскраво освітлював будинки навпроти, а у прочинене вікно залітав привид Йохана. Серед грудей його виднілася пляма. Сташко обережно, аби не розбудити нікого, пошепки спитав:

— Що трапилося. друже?

— Не пройде й року, як підете за мною, — долетіли слова. І привид зник.

Довго Сташко стояв біля вікна, довго курив люльку, а потім махнув рукою:

— Двом смертям не бувати, а солдату і дворянину боятися немає чого!

Повоювавши трохи, обоє друзів вирішили більше не ризикувати і полишили військову службу. Вони знайшли притулок в одному з монастирів. Але від долі не втічеш — обидва загинули рівно за рік після пророцтва.

Де знайти кам'яницю «У трьох прапороносців»

Кам'яниця «У трьох прапороносців» знаходиться на вулиці майже навпроти вильоту вулиці Řetězová

Мапа - © OpenStreetMap