Легенда про страшну бегінку
На розі вулиці Паризької стоїть Шерів дім (Staroměstské náměstí 5/934, Staré Město). Збудований за проектом Рудольфа Кржиженецького та Франца Шерера в 1895–7 роках на місці двох старих барокових кам’яниць. А перед ними на тому місці стояла стара Олбрамівська кам'яниця. Кажуть, колись нею володів дуже багатий чоловік. Сам він тут не мешкав, лише здавав окремі квартири для заможних людей, які хотіли мати вид з вікна на центральну площу міста. Але якось багатій помітив, що більшість його клієнтів чомусь не довго затримуються в його чудових помешканнях. Люди скаржилися на якісь шуми, кроки, покашлювання. І вирішив він сам зі своєю дружиною заїхати до однієї з квартир, аби перевірити, що робиться.
Першої ж ніч хазяїни пішли спати до свого покою, а служницю відпустили до своєї кімнати. Вона йшла темним коридором, присвічуючи дорогу каганцем. Аж раптом побачила в кінці коридора якусь постать. Придивилася — аж це черниця, ще й вбрана в якісь старовинні вбрання. Привид обернувся до служниці і раптово накинувся на неї, простягаючи руки, немов хотіла видряпати їй очі. Жінка підняла ґвалт і втікла до порожньої кімнати. Вискочили інші слуги, багатій, обшукали весь дім, але марно — привид зник.
Служниця та звільнилася — вона більше не хотіла переживати таких страхів. А наступної ночі сам господар вирішив пройтися темними коридорами. І таки зустрів ту саму черницю. Привид накинувся на чоловіка, перекошене обличчя примарної черниці почало розкладатися, немов у трупа в могилі. Бідолаха відмахувався від привида, як міг, але його руки хапали лише повітря. Пазурі нечисті досягали шкіри, залишаючи подряпини. Вона кричала:
— Це не ваш дім, забирайтеся геть! Це дім олбрамовських бегінек!
Хто такі бегіни?
Насилу той втік і, як відлежався та одужав, вирішив підняти архіви. Дійсно, виявилось, що пан Ольбрамовський у XV столітті дав тут притулок бегінкам — жіночій релігійній громаді. Жінки, переважно заміжні, об’єднувалися у релігійні згромадження і провадили суворе християнське чернече життя, але без прийняття обітниць. Мешкали вони у спеціальних гуртожитках (бегінажах). Ця течія виникла 1170 року в місті Брабанті і швидко розповсюдилася рейнськими містами, а звідти перейшла до Чехії, яка була частиною Священної Римської Імперії. З часом чоловіки почали об’єднуватися у свої громади, вони стали називатися беґардами. Оскільки і ті, і інші перебиралися з місця на місце, а спеціальної духовної освіти (власне, тоді тільки така і була), не мали, то розповсюджували зі Словом Христовим і різні єресі. Католицька церква, як могла, боролася з ними, і дуже швидко, у 1215 на IV Латеранському соборі та у 1311 на В’єнському соборі заборонила бегінок. Їх переслідували всією Європою. Але варто було в Чехії вибухнути гуситському руху, вцілілі бегінки та беґарди швидко перебралися до Праги, де їм надали притулок родина Олбрамовичів.
Франц Кафка і Шерів дім
Вочевидь, котрась з бегінок була аж надто єретичною, і померла без сповіді, тому її дух не знайшов спокою. Що ж, якби це був простий дух, на цьому можна було б зробити добрі гроші. Але така небезпечна потвора могла кінцево зіпсувати репутацію багатія. Він швидко продав дім та до кінця життя волів не згадувати цю історію. А от Франц Кафка, котрий мешкав кілька років в Шеровому домі, вочевидь надихався цими старовинними історіями. В той час письменник працював над книгою «Замок», котру так і не завершив. На жаль, від квартири не залишилося і сліду, адже вона була на п’ятому поверсі, а його не стали відновлювати після Другої Світової Війни.
Як знайти кам'яницю Шера?
Кам'яниця Шера (Schierův dům) знаходиться на північній стороні Старомнеської площі на розі з вулицею Паризькою (Pařížská).
Мапа - © OpenStreetMap