Чарівник Жито

Кожний король Європи в часи пізнього середньовіччя та Ренесансу цікавився таємними науками попри те, що вони були заборонені. Це були часи прискорення розвитку технологій. Винайшли друкарський верстат, війська почали озброюватися першими гарматами. Королі Богемії теж мали при собі таких людей. За часів короля Вацлава IV при дворі жив собі чарівник Жито. Вмів він перетворювати одні речі в інші, знався на магії та інших таємних науках.

Як чарівник Жито поросят продавав

Взяв якось чарівник Жито тринадцять пшеничних снопів, перетворив їх на поросяток. Та такі вгодовані вийшли, такі гарнюні! Погнав він тих поросят на базар, аби продати. Дорогою стрів пекаря Міхала. А що той був жадібний, аж страшно. Довго торгувалися, аж поки Жито не поступився на пропоновану ціну.

— Тільки оце, — каже, — пам’ятай, мої поросята не люблять води. Ніколи не купай їх.

Пекар вже не чув Жито, він потирав руки, підраховуючи, по чому він продасть таких гарних свинок. І погнав їх собі додому. А що йшов він через Оленячий рів, то повинен був перейти через потік Брусніце. Варто було поросяткам торкнутися води, як миттю перетворилися на снопи. Кинувсь Міхал по сатисфакцію до Жито, а той собі спав в корчмі, випивши добрий келих пива. Як не смикав — не прокидається Жито. Смикнув сильніше за ногу — і позосталася вона в руках пекаря. Жито прокинувся, і як заволає на весь шинок! Зібралися свідки, і тут вже пекар пік раків під поглядами людей. Перепросив Міхал, виплатив компенсацію. Жито сховав гроші, приставив ногу до тіла — вона приросла якнайчудеснішим чином!

Як Жито з Пальчиком посварився

Через якусь дрібничку примудрився чарівник посваритися із Пальчиком, молодим тоді королівським блазнем. А все було так: якось король Вацлав вирішив вибратися за місто. І наказав їхати із собою Жито. І ось готова карета, запряжені коні, а фокусник все не йде. Розсердився король, і хотів було послати варту, аж бачить — трійка чорних півнів тягне віз, в якому поважно розсівся сам Жито. Зареготав король, і махнув рукою — хай вже їде магістр темних наук на потіху людям. А Пальчик, при всій його добрій душі, трохи образився, бо Жито забрав його хліб.

І з того часу той не минав нагоди пожартувати та попліткувати над фокусником. І так допік Жито, що той розізлився, перетворив блазня на кінські копита і змусив їх танцювати гопака. Вимучив Пальчика так, що той завив і попрохав милостивого пана чарівника повернути йому людський вигляд. Відтоді вони стали нерозлийвода.

Як чарівник Жито німцям дива показував

А ще розказують, що якось з’явився при дворі короля курфюрст з Баварії, а з ним — найвідоміші на всю Німеччину фокусники та маги. Яких вони тільки див не показували. Вацлав IV покликав Жито і попрохав його показати якісь чудеса. І от що б він не показував — все німці могли повторити, та й ще яскравіше, роблячи з того справжнє шоу.

Наступного дня, коли німці мали приготувати свій коронний фокус, Жито зник. Скільки його не шукали, але ж ви знаєте, якщо маг захоче сховатися — і з собаками не знайдете. Почали поговорювати, що то він закомплексував і тепер стидається з’явитися на світлі королівські очі. 

Почалося шоу, пройшло собі, під оплески закінчилося. Аж раптом з’явився Жито. Йшов він у супроводі двох помічників і пройшов прямо на сцену. При всіх він попрохав керівника німецьких фокусників йому допомогти. Витримавши паузу, почав руками розтягувати собі рота, а як відкрив достатньо, то одразу вхопив та з’їв німця. За хвилю асистенти притягли діжку з водою. Жито підняв руки, вимовив довге чарівне слово, і виплюнув німця до води. Король першим зааплодував: честь корони навіть на розважальному фронті була врятована, а баварці поїхали додому присоромленими.