Русалка в трясовині (V Tůních)

Колись на місці Нового Міста в Празі були широкі луки, серед котрих стояли невеличкі села. Серед них - Na Rybníčku, котре славилося своїми ставками і рибою. Власне, чеською ставок так і буде rybnik. Люди тут мешкали здавна, і з тих часів стоїть на тій вуличці ротонда святого Лонгіна. Однак справжнє трясовиння було в околицях вулиці V Tůních. Воно ймовірно утворилося на місці закинутого ставка чи озерця.

Легенда про русалку

Не дивно, що в болоті поселилася русалка. Вечорами вона вилазила з води, сідала на т, розчісувала довге зелене волосся та співала сумних пісень. Вона дивилася на вогні будиночків, на яскравий захід сонця, яке ховалося за пагорбами Петржину на тій стороні Влтави, милувалася першими зорями. Люди знали про неї, і часом деякі намагалися підійти ближче, проте русалка швидко зникала у воді. Тільки один хлопець зумів потай наблизитися до неї. Він зачаровано спостерігав за юною русалкою, за її рухами, слухав солодких і тужливих пісень та все більше і більше закохувався. Вдень він гладив і цілував пелюстки квітів, до яких вона торкалася. А якось ввечері побачив, що русалка робить то само.

І в цей момент молодик раптово вискочив та схопив зеленоволосу дівчину.

— Стань моєю дружиною, прошу, — впав перед нею на коліна. Русалка посмутнішала, сіла коло хлопця, та й розповіла свою історію:

— Колись я була простою дівчиною, яка жила в цих селах. Моя мама була вдовою, бо батько втопився. Після того, як вона оплакала татуся, вийшла знову заміж. Але її обранець почав до мене залицятися. І тоді з ревнощів мати мене прокляли. З того часу я мушу жити в цьому болоті, аж поки мене не звільнить той, чия мама назве мене донькою.

Молодик тут же поспішив запевнити русалку, що його мати точно не буде проти їх шлюбу, адже вона любить свого сина. Він пішов додому і розповів всю історію матері. Та вислухала і погодилася піти з сином до русалки. Але щойно вони підійшли до болота, як мати почали лаяти її всіма злими словами, які вона знала. Дівчина зникла у болоті, а хлопець прожогом кинувся за нею. І більше їх ніхто не бачив.

Мати потім шкодували, але нічого не могли зробити. Русалка більше не поверталася, лише часом, дуже-дуже рідко людина з гострим слухом може почути схлипування, що йдуть з глибин підземних річок. З часом зникли і ставки, і болото, і хатки. На їх місці повстали великі кам'яниці, поїхали трамваї, а згодом і метро.

Як дістатися до вулиці V Tůních

До вулиці V Tůních з Карлової площі вулицею Žitná (або Житня), або ж від станції метро I. P. Pavlova.

Мапа - © OpenStreetMap