Нове Місто Праги не так добре відомо, як Старе Місто, Йозефов, Град чи Мала Страна. В ньому не так багато культових туристичних місць. Найвідоміше з них це Вацлавська площа. І все ж допитливий турист знайде в Новому Місті немало цікавого для себе, починаючи від культових споруд та музеїв і до культових кав'ярень і навіть реліктів старих сіл.
Історія Нового Міста
Нове місто виникло в 1348 році, коли імператор Священої Римської імперії вирішив зафіксувати перехідну столицю Священної Римської імперії в одному місті, а саме в Празі. Для закріплення статусу він заснував в Празі Університет, підвищив статус Празької єпархії до архієпископства, а також вирішив розширити Старе Місто. Під його керівництвом було розроблено, можливо фламандським архітектором Матьє Арасським, план зведення нового поселення. Розглядали кілька можливих варіантів його розмішення, серед котрих і нинішні Летна і Голешовіце. Втім, король зупинився на теренах навколо Старого Міста. Нове Місто мало поглинути кілька невеликих поселень, серед котрих і німецьке на схід від Старого міста.
Площа проектованої забудови складала 250 гектарів, що перевищувало площу будь-якого європейського міста XIV століття. Вся територія розбивалася на три сектори, для кожного передбачили центральну площу: Dobytči (нині Karlovo náměstí), Кіньський ринок (нині Václavské náměstí) і Сінний ринок (нині Senovážné náměstí). Для першої передбачалася роль Forum Magnum, де звели ратушу Нового Міста. До того ж спланували широкі магістралі Žitná і Ječná, ширина котрих складала 27 метрів. Інші вулиці, такі як Jindřišská, Štěpánská, мали 23 метри. Вулиці Vodičkova та Jindřišská з‘єднували всі три сектори.
Окрім того передбачалося кілька духовних католицьких центрів. Перш за все монастир кармелітів із костелом Марії Сніжної (1347 рік), потім бенедектинський монастир на Словенах (відомий як Емауський) (1347 рік), монастир августинів на Горі Карловій (1350 рік), монастир августиніанок, монастир міланських бенедектинів, костели святого Їнрджиха та Степана. При цьому мудрий імператор розмістив ключові релігійні об’єкти у вигляді хреста. Одна перекладина – це Емауський монастир на заході і костел Небовзяття Діви Марії і св. Карла Великого. Друга перекладина – це костел Святої Катерини і Костел Благовіщення Діви Марії. А на перетині поставили костел святого Аполінарія.
Серйозних перебудов вимагали і міські укріплення. По-перше, периметром Нового міста звели нові стіни, залишки їх і досі можна побачити з Вишеграду. По друге, перебудовувалися укріплення між Новим та Старим містом. Звели чотири нові вежі: Пожежну (Poříčská), Гірську (Horská), Кінську (Koňská) та Свинячу (Svinská).
Нове місто зростає
Втім, Нове місто так і не поєдналося зі Старим, їх надалі розділяли стіни та рів. За часів Карла IV та його сина Вацлава IV всю територію не встигли до кінця забудувати. В часи гуситських війн, котрі розпочалися із дефенестрації у Новоместській Ратуші, між обидвома містами були протистояння. Нове Місто населяли переважно чехи та нижні соціальні шари, в той час як в Старому переважно мешкали німці. Лідером празьких радикалів став Ян Желівський.
В часах Тридцятилітньої війни Нове Місто отримало нову барокову фортифікацію та бастиони. Після об’єднання міст 12 лютого 1784 року рови, що відокремлювали Старе та Нове місто, засипали, а на їх місці проклали дві вулиці Na Příkopě та Ferdinandova (нині Národní і 28. Října). В околицях першої утворився культурний центр німців, натомість в околицях другої групувалися чехи. У ХІХ та ХХ століттях Нове місто зазнало значних будівельних змін, тут звели залізничні вокзали, Національний музей, Народний театр. Старі вулиці забудовувалися сецесійними кам’яницями, і багато старих будівель, котрі тут стояли ще з часів Рудольфа ІІ або навіть і Карла IV пішли у небуття.
Також Нове Місто буде цікаво православним прочанам та людям, котрі хотіли б краще ознайомитися з життям ортодоксальної Праги. Адже власне в цій частині знаходяться цілих три церкви: св. Кирила та Мефодія, св. Катерини Александрійської та Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Як дістатися Нового Міста
До Нового міста найкраще доїхати метро. Станція Můstek (гілки A та B) допоможе дістатися якнайшвидше до вулиць Na Příkopě та 28. Října, а також Václavské náměstí. Також гілка B охоплює Karlovo náměstí та Národní třída. Натомість гілка A (як і С) допровадить до Народного музею (станція Muzeum). У випадку, коли ви надумаєте починати відвідини з Na Poříčí, під’їдьте до станції Florenc (B,C), або Náměstí Republiky (B). І якщо вам захочеться почати екскурсію до Нового міста від вулиці Ječná, то варто скористатися гілкою С, станція I. P. Pavlova. Я все ж рекомедував би почати з Náměstí Republiky
