Легенда про безголову красуню Лауру

Йдучи вулицею Karmelitská, ви побачите невелику площу та будинок, що ніби виступає із загального ряду. Це чеський музей музики. Навряд чи щось в класицистичному образі кам'яниці підкаже, що перед вами – колишній бароковий костел Святої Магдалини, що належав домініканам. Після секуляризації вона слугувала поштою, казармою і навіть театром. І вже точно не здогадаєтеся, що з цією будівлею пов'язана одна похмура історія: легенда про безголову красуню Лауру

Театральні пристрасті на вулиці Кармелітській

В часи, коли в будівлю займав театр, в ньому часто зупинялися мандрівні трупи. В такі дні будівля перетворювалася на мурашник, повний репетиційних реплік, скандалів, інтриг, сміху та сліз. Найживіше було після вистав, коли залицяльники та прихильники акторок навідувалися до них в гості. Особливо багато уваги діставалося примі Лаурі – чарівній довговолосій брюнетці з магічно-прекрасними чорними очима. ЇЇ чоловік, знаний актор, дуже ревнував дружину, постійно слідкував та тримав її коло себе. Найбільш затятих залицяльників виганяв геть, викидаючи слідом подарунки та квіти. Але ревність так влаштована, що вона вбиває кохання.

І якось внадився до Лаури особливо настирливий прихильник, багатий та щедрий граф. Він завжди сідав у першому ряду, приходячи завчасно до вистави, надсилав величезні букети троянд навіть серед зими, коштовності та інші приємні жіночому серцю речі. Трапилося так, що трупа надовго застрягла у Празі. Сезон власники вважали успішним, то ж не поспішали їхати з міста.

В один день трупа все ж вирішила вирушити в подорож країною. Перед від'їздом чоловік Лаури пішов прощатися з друзями, яких в Празі було у нього не мало. Лиш близько півночі повернувся додому. На зустріч вийшла дружина, на руці якої він помітив новенький дуже дорогий браслет. Не промовив і слова, схопив дружину та відвів її до кімнати...

На ранок трупа зібралася у подвір'ї коло своїх зібраних напередодні возів. Директор оглянув натовп і раптом зауважив, що немає ані Лаури, ані її чоловіка. Кинулися до їх кімнати, постукали – тиша. 

— Ламайте двері! — наказав директор. За хвилю люди увійшли до покою і побачили скривавлене безголове тіло Лаури на підлозі. І того ж вечора граф отримав страшного подарунка — голову своєї коханки.

Новина стривожила місто. Лауру знали, любили за майстерну гру, тому на похорони прийшло багацько театроманів. От тільки ревнивця й слід схолов. Лиш ночами в тій самій монастирській будівлі, що нині на рогу Кармелітської та Малостранської площі, можна побачити привид акторки. Вона ходить, брязкає своїми коштовностями та чекає, аби хтось повернув їй голову.

Хоча ці події відбувалися двісті років тому, легенда про безголову красуню Лауру нагадує нам про важке життя акторок театрів та театрального життя загалом.

А хто ж страшить в Музеї Музики?

Пропри те, що Лаура обрала собі інше місце для залякування людей, в Музеї Музики ночами дуже не спокійно. Річ у тому, що коридорами блукає дух черниці. Вона залишилася тут з часів, коли на місці музею стояв монастир святої Магдалини. Старий монастир зруйнували гусити, можливо, вони вбили одну з черниць.

Де знаходиться Музей Музики?

Музей Музики знаходиться в південній частині Малої Страни, неподалік зупинки трамваїв Hellichova.

Мапа - © OpenStreetMap