Королівська дорога. Частина 2. Карлів Міст
Карлів Міст є частиною Королівської дороги, важливою ланкою, що поєднувала обидва береги Влтави, життєвою артерією, на котрій розігрувалися справжні драми. Саме звідси починається друга частина нашої прогулянки, з першою можна ознайомитися за посиланням.
Кржижовницька площа
Однак перш ніж йти далі, роззирнімося по Кржижовницькій площі (Křižovnické náměstí). Важко уявити, що колись Старе місто та основне річище розділяв острівець з протокою. Згодом протоку перекрили аркадою, котра, власне, і утворила площу. Сама назва пішла від Ордена хрестоносців з Червоною зіркою, заснованого Анєжкою Празькою в 1233 році. На відміну від інших орденів, їх очільників називали гросмейстерами. З часом лицарям доручили охорону мосту та побирання мита. Резиденцію-монастир лицарів можна побачити по правому боці (1). До великого комплексу входили конверт, лікарня та базиліка святого Франціска Ассізького. В середині костелу колись був великий дерев’яний хрест, зі створенням якого пов’язана дуже моторошна легенда. В підвалах комплексу нині розміщено Музей Карлового мосту, а іншу частину монастиря займає дівоча школа.
Кржижовницьку площу прикрашає пам’ятник королю Карла IV, встановленого з нагоди 500-річчя Карлового університету в 1851 році за моделлю дрезденського скульптора Арношта Ханела. А в кутку костелу св. Франціска можна помітити колонну св. Вацлава, що колись стояла перед мостовою брамою.
Юдитин Міст
Станьмо на хвилину біля цієї колони й подивімося під ноги. Бруківка в цьому місці трохи відрізняється від навколишньої. Це один з реліктів Юдитиного мосту, попередника нинішнього Карлового. Однак найпершим був інший, дерев’яний. Його звели за часів легендарного князя Мнати. Деревина — гарний матеріал, однак і Влтава не проста річка. В 1159 році повінь знесла старий міст. Довелося королю Владиславу зводити новий, кам’яний. Назвали міст на честь королеви Юдити.
Юдитин міст став третім кам’яним мостом на північ від Альп. Його неодноразово ремонтували, підтримували в належному стані. І все ж не витримав і він. В 1342 році була дуже сніжна зима. В один день настала різка відлига, сніг масово танув, стікав до рік, і незабаром бурхливі води Влтави знесли кілька прольотів. Король Карл, що саме тоді керував Богемією, вирішив будувати новий міст. Він довго радився з астрологами, і врешті визначився з датою. Детальніше про це можна довідатися в цій статті. Так і почалася будова нового мосту.
А що ж Юдитин міст? Його залишки можна побачити у підвалі Музею Карлового Мосту, в тунелі під Кржижовницькою площею, у пивниці кам’яниці 82 (U Lužického semináře) на Малій Страні. Іноді в посушливий рік з Влтави виступають бики моста. Також одну з веж Карлового мосту, нижню, називають Юдитиною — це також релікт старого мосту.
Старомістська Мостова Вежа
І ось ми стоїмо перед готичною Староміською Мостовою вежею (2), за котрою починається Карлів Міст. Звели її не дарма, адже вона мала слугувати захистом Старого Міста від потенційного нападу через міст, а, з іншого боку, біля неї побирали оплату за проїзд мостом. Звели вежу наприкінці XIV століття за проєктом придворного архітектора Петра Палержа.
Якщо ви станете перед нею з боку Кржижовницької площі, то матимете можливість роздивитися всі її прикраси. Робити це краще в першій половині дня, тоді сонце власне освітлює всі елементи декорації. Все це не прості оздоби, а символи. Найнижчий ярус символізує землю та її мешканців: молодика з подругою, батька з донькою, лева зі шматком м’яса та орла із зайцем.
Вище - зона місяця: 28 крабів означають 28 днів місячного циклу. Пташки по боках це зимородки, а над крабами ви бачите герби чеських земель.
Третя зона — зона сонця. Тут теж є краби, їх рівно 24, як годин у добі. Як сонечко сяють королі Карл IV та Вацлав IV, а між ними святий Віт. Вище — лев, символ королів Богемії. 21 червня, в день літнього сонцестояння опівдні тінь лева торкається герба з орлом, но на думку творців повинно було символізувати поєднання старої богемскої традиції з новим порядком Священної Римської Імперії.
Нарешті, найвищий рівень — зона зірок в котрій знаходяться покровителі Чехії: святі Войцех та Зигмунт. Якщо ви знаєтеся на алхімії, астрології та прихованих сенсах, то в переплетінні візерунків можете помітити актуальні на XV століття знання про планети та сузір’я.
На вежу можна піднятися, вартість вхідного квитка 250 крон на 2025 рік. Але жодного ліфта там немає, то ж вам доведеться подолати багато сходинок, перш ніж ви вийдете на верхній майданчик. Однак зусилля цілком виправдані, вам відкриються чудові краєвиди на Старе Місто, Малу Страну та Град. Кажуть, десь під дахом на зовнішній стороні можна знайти напис Signa te, signa, tempere me tangis et angis, що значить «Хрестись, хрестись, навмання ти торкаєшся і бажаєш»…
Пройдемо під вежею на Карлів міст. Інший бік Староміської Мостової вежі значно стриманіший в плані прикрас. А все через навалу шведів 1648 року. Частина боїв йшла власне на теренах Карлового мосту, і саме тоді всі прикраси та пошкодили. З іншого боку краси й так вистачає. По лівому боку ви побачите старі лазні на млини Старого Міста, а по правому боці вид на Летну. А попереду чудовий вигляд на Малу Страну та Празький Град.
Карлів Міст. Скульптури
Крокуючи бруківкою цього мосту, важко усвідомити, що ця конструкція ніби має понад 600 років, що колись нею ходили не лише люди, але їздили завантажені крамом вози, машини, і навіть трамваї. Пішохідним міст став лише в після реконструкції 1965-78 років. Тоді ж поклали бруківку замість асфальтового покриття з тротуарами. Тоді ж замінили частину блоків, пошкоджених через ерозію. Ба, більше, протягом існування моста повені кілька разів чинили шкоду мосту — руйнування у 1432, 1784 та 1890 роках були особливо великими. То ж від оригінального мосту залишилося не так багато, як здається.
А міст ніби ж мав би бути міцним. За легендами для збільшення міцності суміші Петро Палерж передбачав додавати яйця. Однак, як бачимо, це не дуже допомогло. Трамвай же ходив не довго: з 1883 по 1908 роки, з них три роки в якості електричного. Автобуси ж закріпилися лише в 1930-х роках.
По обох боках моста на вас дивляться два ряди барокових скульптур. Вони почали з’являтися з кінця XVII століття стараннями кількох скульпторів: Матеуша Брауна, Яна Брокофа та його синам — Міхалу Яну Йозефу та Фендинанду Максиміліану, братам Йозефу та Еммаусу Максу та Матею Вацлаву Янкелю. Ставили їх, або ж замінювали на нові навіть до XX століття (після повені 1890 року). Частину скульптур замінили на копії, а оригінали перенесли до Лапідаріуму на Голешовіце або ж до казематів на Вишеграді.
Завдяки скульптурам Карлів Міст є підручником з історії Чехії, а окрім того знайомить нас із засновниками католицьких орденів. Якщо ж вам не дуже цікаво, то можна перейти одразу до скульптур, виділених червоним, пропускаючи інші. Повний перелік скульптур можна знайти за посиланням.
Але перш ніж оглядати скульптури, звернемо увагу на одну деталь. Десь між першим та другим рядом варто підійти до балюстради та подивитися на монастир Хрестоносців. Вірніше, на кам’яні плити над річкою. Придивіться уважніше, і ви помітите голову Бороданя (3 на мапі). Це середньовічний індикатор повеней. Якщо вода підіймалася до бороди, це означало, що Влтава збирається вийти з берегів. Якщо до рівня рота — вода саме збиралася завітати на вулиці Старого Міста. А коли покривала лисину — саме час Прагу перейменувати на Венецію-2.
Тільки от чому Бородань розташований значно нижче рівня вулиць? Річ у тому, що вулиці Старого міста кілька разів засипали землею, піднімаючи рівень та запобігаючи затопленням. До того ж і сама Кржижовницька площа пережила реконструкцію 1848 року, тому Бородань пару раз змінював своє місце.
Перший ряд
Що ж, а ми повертаємося до скульптур. В першому ряду зліва стоїть патрон юристів св. Ів у товаристві Феміди. Він судить суперечку між сином та матір’ю. За свого життя в Бретоні у XIII ст. він вславився тим, що захищав у суді бідних і знедолених.
Навпроти — Мадонна із Малятком, на котру дивиться святий Бернар Клервоський, очільник католицького ордену Бернардинців. В скульптурній групі можна пошукати півня, котрий нагадує нам про зраду святого апостола Петра. Напис «SI GABRIEL PROPRIUM VELLET SIBI SUMERE VULTUM/HANC BERNARDE TUAM SUMERET EFFIGIEM» означає «Якби Габрієль хотів змінити свій вигляд, він обрав би собі твоє обличчя, Бернарде».
Другий ряд
Святі Варвара, Маргарита і Єлизавета. Свята Варвара вважалася покровителькою металургів, гірників, моряків і рибалок, а також – солдатів та лицарів. Свята Маргарита – покровителька селян, а от Єлизавета з Тюрингії опікується вдовами та полишеними дружинами.
Навпроти — Мадонна зі святим Домініком та Фомою Аквінським, а в її ногах — символ ордкну домініканів, пес. Домінікани після того, як 1214 року святому Домініку з'явилася Діва Марія, і вказала йому чотки із хрестиком в якості надійної зброї проти єретиків. Фома Аквінський – видатний католицький теолог, на творчості котрого базується домгматика Західної Християнської Церкви.
Третій ряд
П'єта — оплакування Христа, внизу Богоматір на св. Йоан Богослов, навпроти Розп’яття Христа. Перший хрест з’явився на мості незабаром після відкриття моста і довгий час був єдиними скульптурами на мосту. Вони присутні на багатьох старовинних гравюрах та картинах.
Четвертий ряд
Зліва Святий Йосип, покровитель теслярів, з Ісусом у віці 12 років, коли Він вів бесіди в Храмі зі священниками.
Навпроти Свята Анна, матір Діви Марії, покровителька шлюбу, материнства, вдів, тримає на руках Ісуса та обіймає доньку, Богоматір.
П’ятий ряд.
Франциск Ксаверій, один зі співзасновників ордену Єзуїтів, місіонер і перший проповідник християнства в Індії, Малайзії та Японії в середині XVI століття. Власне, на Карловому мосту він навертає татарина, негра, індуса та китайця. Поряд на колінах стоїть юнак, в обрисах котрого мистецтвознавці вгадують автора групи, котрому на той момент було 23 роки (Фердинанд Максиміліан Брокоф).
Святі Кирило та Мефодій проповідують язичникам християнство. Цю групу замовило Міністерство Шкільництва та Освіти у 1929 році на честь десятиліття незалежності Чехословаччини, адже після повені 1890 року одне місце світило пусткою, коли до річки шубовснула фігура св. Ігнація Лойоли, засновника ордену Єзуїтів авторства Брокхофа. Після підняття з дна скульптуру перенесли до Лапідаріуму.
Шостий ряд
Святий Христофор несе немовлятко Ісуса. Раніше на місці скульптури у невеликій будці чатував вартовий, але її змило разом з людьми під час повені 1784 року.
Св. Іоан Хреститель з позолоченим хрестом.
Між шостим та сьомим рядом стоїть особливий знак. Саме тут скинули до води Яна Непомуцького. В 1911 році Ян Гашек теж спробував цибнути до Влтави. Його вхопили його за ногу та здали до поліції.
Сьомий ряд
Франциск Борджа — третій генерал ордену Єзуїтів, один з організаторів християнских місій до Нового Світу (цебто Америки), а також діячів контреформації. Пошукайте на скульптурі символ святого – череп з короною.
Святий Норберт, засновник ще одного ордену — премонстріантів. Орден діє з 1120 року, його ченці відіграли значну роль у хрещені полабських слов’ян. Поряд з ним святий Сігізмунд, король Бургундії, що мечем вбив власного сина, а потім в знак розкаяння пішов до монастиря, та святий Вацлав, князь Чехії.
Восьмий ряд
Свята Людмила, одна із символів Чехії та раннього християнства.
Святий Ян Непомуцький з п’ятьма зірками, які з’явилися над місцем його загибелі у водах Влтави. Найстарша скульптура мосту, виконана Ієронімом Герольдом за заготовкою Яна Брокхофа у 1683 році. Власне, вона стала зразком зображення святого Яна Непомуцького в католицькій традиції. Зверніть увагу на окремі відполірувані місця скульптури, за традицією якщо потерти одне з них і загадати бажання, воно ніби збудеться. Кажуть, є спеціальна схема. Ліву руку треба покласти на хрест із зірками. Праву – на тіло святого Яна на металевому барельєфі. А правою ногою стати у спеціальний металевий кілочок, забитий у кам’яну бруківку.
Дев’ятий ряд
Святий Франциск Ассізький (з серафимами), засновник чернечого ордену францисканців.Дев’ятий ряд
Св. Антоній Падуанський — францисканець, проповідник, сучасник св. Франціска Ассізького. Провадив проповіді серед катарів та альбігойців — християнських сект середньовіччя.
Десятий ряд
Святий Вікентій Феррер, так само старанно проповідував в середовищі катар та вальденсів. Біля ніг святого турок, єврей та сатана на знак проповідницьких успіхів. А поряд — святий Прокоп. На постаменті – два барельєфи: на одному Страшний суд, на другому – легенда про то, як святий Прокоп диявола запряг до плуга.
Іуда Фаддій, апостол, покровитель безнадійних справ
Тут же варто звернути увагу на лицаря Брунцвіга, в постаменті котрого за легендою замуровано меч. Під час ремонту мосту 1890 року в середині постаменту знайшли іржавий меч. До шведської навали 1648 року на місці Брунцвіка про романтику лицарських часів нагадував Роланд. Втім Брунцвіга поставили тут не дарма. В давні часи Старе Місто і Мала Страна сперечалися за то, кому з них належить течія Влтави. Після довгих суперечок право відійшло до Старого Міста. Кордон проходив по берегу Кампи. Ось чому більшість млинів Малої Страни тулилися на Чортовці.
Одинадцятий ряд
Святий Микола Толентинський, котрий вславився аскетичним життям та багатьма чудесами та належав до ордену августинів.
Блаженний Августин, один з отців християнської церкви, котрий вплинув на становлення догматів учення, а також приділяв увагу питанням співвідношення Святого Письма із наукою. У 1256 році папа Олександр ІV створив орден ченців-августинів, що намагалися слідувати ідеалам чернечого життя.
Дорогою минаємо спуск на острів Кампа, котрий вимагає окремої цікавої екскурсії. В очі нам може кинутися ікона Діви Марії в оточенні двох валиків. Трохи далі за тринадцятим рядом зверніть увагу на канал Чортівку, на котрій з Карлового Мосту видно млин.
Дванадцятий ряд
Сліпа черниця Луїтгарда в бесіді з Христом
Святий Каетан — засновник ордену театинців, метою якого була боротьба з єресями. Він діяв якраз під час появи протестантизму.
Тринадцятий ряд
Святий Адальберт (Войцех), ще один символ Чехії, проповідник християнства серед прусів.
Святий Пилип Беницій. Один з очільників ордену сервітів. Сервіти слугували Діві Марії і проповідували жебрацький спосіб життя.
Чотирнадцятий ряд
Святий Іоан Чеський, пустельник, син князя Гостомисла. Поряд Жан із Мати та Фелікс де Валуа, засновники ордену тринітаріїв (1198 рік), основною метою яких був викуп християн з мусульманської неволі в часи хрестових походів. Полонені так само присутні, їх охороняють пес та турок.
Святий Віт, ранньохристиянський мученик, якого колись кинули до левів. Вважається одним із головних святих у Чехії разом із Вацлавом та Войцехом.
П’ятнадцятий ряд
Святий Вацлав, онук святої Людмили, будівничий храму на честь святого Віта. До цього на місці скульптури стояли ятки з ріноманітним крамом.
Святі Козьма і Даміан — святі лікарі-безсрібники. Обидва вбрані в тоги професорів Карлового університету, оскільки спонсором групи був лікарський факультет згаданого університету.
І ось ми перед Мостецькою вежею, з котрої починається третя частина нашої подорожі Королівською дорогою.