Юдитин міст

Юдитин міст був першим кам’яним мостом через Влтаву. Ба, більше, він став одним з перших кам’яних мостів на північ від Альп, і гарним джерелом для пошуку артефактів на терені сучасної Праги. Нижче на мапі ми накреслили приблизне розташування старого моста, а також основні пункти, на котрі варто звернути увагу.

Історія Юдитиного мосту

Юдитин міст став відповіддю на виклики, котрі повстали перед королем Владиславом І (1140-1177). Розбудова Старого Міста, збільшення транспортного потоку між обома берегами Влтави, постійні повені, котрі зносили дерев’яний міст часів князя Мнати вимагали нових рішень. І коли у 1157 році старий міст води Влтави понесли в бік Ельби, єпископ празький Даниїл підказав королю замість відбудови звести просто кам’яний міст. Як зразок бралися італійські мости та міст у Регенсбурзі.

Профінансувала справу королева Юдита, запросили італійських будівельників, і вже у 1172 році мостом поїхали перші купці та воїни. Кажуть, зведення зайняло три роки. Довжина моста 514 м, ширина 6,8 м. Опори мали криголами, а поверхню вкрили грубою бруківкою. Міст мав 20 арок.

На лівому березі Влтави міст охороняли лицарі-госпітальєри, чия резиденція і нині знаходиться майже поряд. З Карлового Мосту добре видко вежі костелу Діви Марії під Ланцюгом. Також над мостом висіла резиденція празького єпископа, котра теж мала свою охорону. А правий бік пильнували лицарі Хреста та Зірки, котрим король Вацлав І у 1253 році передав весь міст.

Юдитин міст простояв майже двісті років. 3 лютого 1342 року чергова повінь зруйнувала його повністю. Король Карл IV вирішив будувати новий міст, паралельно старому. Від старого Юдитиного мосту залишилися лише артефакти.

Юдитин міст та його артефакти

Почнемо нашу екскурсію з площі Křižovnické náměstí. Роззирніться навколо. Більшість туристів, котрі так люблять тут ходити, робити фото, навіть не підозрює, що сліди старого мосту поряд. Прямо під ногами. Біля базиліки святого Франціска Ассізького в куточку стоїть Vinařský sloup зі скульптурою святого Вацлава (1). Підійдіть до нього та уважно подивіться на бруківку. Бачите, яка вона груба та велика? Це рештки бруківки, що вела на Юдитин Міст.

Далі ми пройдемо повз вхід до базиліки та підійдемо до входу Музею Карлового Моста (2). Якщо ви хочете повністю побачити всі артефакти Юдитиного мосту, варто придбати квиток, але спершу уточніть, чи ви зможете потрапити до підвалів. Саме там знаходиться одна з вцілілих арок. Музей не великий, лише кілька зал, але в ньому можна побачити, як саме в середньовіччі зводили мости на прикладі великого макета.

Коли ж ви вип’єте кави та з’їсте смачне тістечко у музейній кав’ярні, вийдіть до входу і спустіться сходами вниз до причалу прогулянкових човнів (3). Як не дивно, ви опинитеся на рівні старого мосту, котрий проходив нижче за сучасний. Не забувайте дивитися під ноги, і не лише через безпеку: тут теж є фрагменти старої бруківки.

Спустіться під площу до причалу та оберніться назад. Перед вами наступна арка Юдитиного мосту після музейної.

А поряд на стіні є обличчя бородача. Кажуть, це обличчя першого будівничого, котрий звів Юдитин Міст. Це копія середньовічного водоміру, вставновлена у 2005 році скульптором Петром Ванєю. Оригінал теж був на першій арці, але у 1848 році його перенесли на інше місце. Це обличчя приносило міщанам надзвичайну користь. Якщо вода сягала до бороди, то повінь вже стукала до брам Старого Міста. Якщо ж до чола, то незабаром човни спокійно допливуть до Старомаку, тобто Ринку Старого Міста.

Піднімемося на гору та підемо на Карлів Міст. На жаль, на правому боці Влтави більше немає доступних залишків Юдитиного мосту. Вони чекають нас на тому боці річки. Йдучи мостом, не забудьте біля першої скульптурної групи — Діви Марії, святого Домініка та св. Фоми Аквінського — кинути погляд на стіну під Крижовницькою площею. Саме там знаходиться оригінал Бородача (4).

Якщо ви уважно придивитеся, то побачите також і нутрій, котрі плавають тут і там. А десь під ними є залишки опор Юдитиного мосту. В посуху, або ж коли прориває водозбірну дамбу на півночі, і рівень води спадає, їх добре видно. Історія знає два таких випадки: у 1784 та 1940 роках.

Юдитин Міст на Малій Страні

І ось ми наближаємося до Малої Страни, а перед нами дві Малостранські Вежі. Ту, що по правому боці, вищу, звели за часів короля Їржи з Подебрад. А от меншенька — це релікт Юдитиного мосту (6). Ба, більше, вона з’явилася тут раніше від нього як частина укріплень поселень на лівому березі Влтави. Її неодноразово перебудовували, аж поки у 1503 році вона не набула сучасного вигляду. Певний час в ній розташовувалося управління зі збору податків з імпорту солі. У 1893 році вежу викупило місто та провело ремонт, з’єднавши всі поверхи дерев’яними сходами. З 1927 року тут резиденція Клубу Старої Праги. На першому поверсі можна знайти романський барельєф, однак широкий загал його не побачить: вежа для відвідин зачинена. Барельєф зображує двох чоловіків: один, монарх, сидить, другий стоїть перед ним. Можливо, це імператор Фрідріх Барбаросса та його васал, Владислав І. Чи передає імператор корону, чи щось умовне на знак відкриття мосту — історія мовчить.

Далі сходимо з мосту та йдемо до кав’ярні  Bistro Judita (адреса U Lužického semináře 77/3) (5). Прямо біля входу в середині під склом ви побачите характерну бруківку. Тут теж можна попити кави, а також спуститися до підвалу, де побачити арку Юдитиного мосту. Ймовірно, такі ж залишки є в будинку поряд, номер 78/5. В іншій сусідній кам’яниці U Lužického semináře čp. 82 ще одна з арок утворює склепіння підвалу. Але побачити цей підвал ми з вами не зможемо, бо доступ закритий.

Дякуємо за увагу, сподіваємося, вам сподобався пошук залишків Юдитиного мосту.