Мисливці на снігу Пітера Брейгеля Старшого
Посеред зими мені хочеться розповісти про одну з найзимовіших картин, котрі я зустрічала під час своїх подорожей. Це “Мисливці на снігу” Пітера Брейгеля Старшого. Про цю картину сказано та написано дуже багато, але ж і мені кортить вставити свої кілька слів. Тому я напишу лише про свої враження від картини, абстрагуючись від критики та загальновідомих фактів. Скажу лише, що знайти цю картину можна в музеї історії мистецтв (Kunsthistorisches Museum) у Відні, вона є частиною циклу “Місяці”, виконаної на замовлення банкіра Йонгелінка.

Отже, ми в давніх Нідерландах. Зимовий день, сонце вже потроху схиляється до вечора, десь перша чи друга по опівдні. Мисливці саме повертаються з надзвичайно невдалого полювання. Вони похнюплені так само як і їх собаки. Навіть кролик втік з-під ніг, і лише худюща голодна лисиця мала нещастя потрапити до їх рук.
А поряд як на лихо шинок, а в ньому збираються смажити м’ясо. Бачите, з яким азартом шикують стіл? Певне, і з селища попереду долітають запахи, що не може одночасно і засмучувати мисливців, і радувати їх, адже певне вони зголодніли. От собачкам буде куди гірше, знову доведеться мишкувати. Навіть олень з вивіски над шинком, здається, насміхається над невдахами.

Внизу розгортається чудова панорама. Ставки вже замерзли настільки міцно, що на льоду можна ковзатися. Ось люди й грають собі в різні ігри. Мабуть, події картини відбуваються після Різдва, і люди відпочивають від підготовки. Десь на зламі грудня та січня. А морози в ті часи були дуже лютими, он навіть млин замерз. Морози великі, то ж доводиться щодня тягати хмиз.
Якщо ж ми подивимося ще далі, за центр села та церкву, то побачимо ще одну сценку. Там саме розпочинається пожежа, і люди намагаються її загасити. Сусіди поспішають на допомогу, а отже є шанс, що полум’я вийде подолати.
І врешті гори. Не величні, не величезні, але гори, під котрими притулився цілком симпатичний, і ще не перебудований в сучаснішому стилі замок. Гори дуже нагадують Альпи, в котрих пан Пітер Брейгель Старший мав нагоду подорожувати протягом свого життя. Втім, подібний краєвид митець міг знайти куди ближче - в Гарці, де над мальовничими німецькими містечками височіє гора Брокен. Щоправда, архітектура будинків та костелів таки нідерландська, адже німці будували у фахверковому стилі.

А ось там далі над затокою притулилося портове містечко з двома костелами. Ми не бачимо там великих суден, лише рибальські човни. Гори та море створюють чудовий контраст між собою, найкращим чином заповнюючи тло картини.
І, нарешті, над мисливцями у гіллі дерев сидять галки, принаймні їх темно-сірі черевця вказують саме на цей вид птахів. З ними контрастує довгохвоста сорока, котра летить собі кудись у своїх сорочачих справах.
