Третій читацький марафон від пані Крапки на Аркуші

Нещодавно до мене прийшли дівчата і сказали: слухай, Франческо, там пані Крапка оголосила Третій читацький Марафон! Ми й миті не вагалися: треба брати участь! Порадилися, і виділили комісію у складі мене, Луни та нашої новенької асистентки Лейли. Читацький марафон тривав місяць, протягом котрого ми повинні були прочитати кільканадцять (мінімум по 3 розділи) та коротких оповідань, і залишити вподобайку та коментар до кожного з них! Також ми подали наші твори у дві категорії: Фантастика\Фентезі та Коротка проза. Про них я розповім колись окремо.

Ми охоче проробили цю титанічну роботу, і надійшов час поділитися нашими враженнями. В цьому огляді ми відмітимо лише ті роботи, котрі нам надзвичайно сподобалися. 

Категорія «Коротка проза»

А почнемо ми з чудової повісті Селіни Тамамуші «Таємний клуб НЕ ідеальних». Суть сюжету проста: кілька невдах організовують клуб не ідеальних людей. Обов’язкова умова вступу є бути не ідеальним. Адже «Ідеальність - це нудно», цитуючи головного героя, сера Гарбу. Легка мова, легка подача, веселий настрій, дуже живі персонажі. Їх хочеться побачити не лише на сторінках друкованого видання з гарними ілюстраціями, але й на широкому екрані з гарною добіркою українських акторів. Нам бракує такого веселого кіно-фентезі, без патосу та героїки, але з іронією та сміхом (і не примітивним стьобом). Цей твір нам нагадав легкість та веселість творів Террі Пратчетта.

В тій же групі нам потрапили оповідання Катерини Скрипки. Щойно ми побачили перелік на початку марафону, вже знали, що на нас чекає справді чудове читання, адже пані Катерину можна вважати однією з найкращих письменниць Аркуша. Нам дуже сподобалося сумне оповідання про родинні цінності «Різдвяне диво діда Назара», надто вже реалістичне. Ще більше занурило у світ речей дівчини оповідання «Дівчина що вміла слухати». Але найбільше наші серця підкорила «Остання вистава», котра ніби вийшла зі стімпанкового вікторіанського світу якогось чудового аніме.

Окремо відмітимо ностальгічне оповідання авторки Kotoryba «Чартерний рейс», в котрому люди летять на відпочинок, але весь час тонкими натяками складається враження, що вони нікуди не летять. Інші оповідання авторки присвячені світам Мосян Тюньсю, і могли б бути цікавими всім фанам, але ми до них не належимо, та й у світі китайської міфології розбираємося поганенько. Однак хотіли б зазначити чарівну атмосферність творів.

Насамкінець у цій категорії згадаємо два дуже чудових коротеньких оповіданнячка. Перше - Юлія Стах «Я пам’ятаю ці очі» та надзвичайно драматичне «Так, як ти» Валентини Курило, котре на голову вище і за стилістикою, і за лаконічністю за інші твори авторки. Вони не менш складні за постановкою питань, але потребують доробки.

Категорія «Фантастика\Фентезі 2»

У цій категорії нам було складніше. Більші твори не давали можливості оцінити їх повністю. Але й тут ми натрапили на чарівний світ з комода з повісті «Кіт, Наталя і комод для білизни» від Мар Ко Кейк. І провалилися, та ще й настільки, що нам захотілося і самим помандрувати до цього казкового комода.

Наступна повість, «Протокол Омега» Влади Дятлової, перенесла нас в часи популярності космічної опери, героїки та сильних капітанів, героїнь та героїв, що перемагають всіх-всіх. А ще там гарно поставлене питання про хитку допомогу від так званих союзників, велику політику та вплив мас-медіа і соцмереж на владу. Трохи менше нам зайшла «Казка про Любаву, доньку бояринову» поза тим, що там гарно поставлений реверс традиційно поганих героїв.

Приблизно в тому ж жанрі пише Данило Чикиш. У повісті «Багряне небо» надзвичайно детально відтворена операція на іншій планеті. Друга повість «Я жива!», суміш кіберпанку та космічної опери, підіймає багато складних етичних питань, головним серед котрих є класичні взаємостосунки батьків та дітей.

«Нотатки Мисливця з Павутини» Лани Степанки - ось те, що ми точно будемо дочитувати. Бо такого гарного фантастико-фентезі ми давно не читали. Навіть дивуємося, а чому ця книга досі не видана на папері?

Підсумок в цій категорії хочемо закінчити коротеньким жахастиком «Уповільнені кадри» Лети Трунки.

Підсумок

На цей раз нам надзвичайно пощастило бути поряд зі справді сильними авторками та авторами, котрі й самі мали гостре око щодо наших творів. Дуже дякуємо пані Крапці за запрошення, хочемо ще!