Ольга Мігель. Мисливці за міськими легендами

Як істота, котра народилася на околиці великого міста, я люблю міські казки та легенди. В дитинстві часто доводилося чути різні байки про привидів та різні істоти, хоча чомусь особисто я їх не зустрічала. Однак інтерес до легенд нікуди не зникав, і з часом я навіть почала занотовувати деякі з них. Аж ось до рук потрапила серія книжок "Мисливці за міськими легендами" від Ольги Мігель. Книжечок дві: "Невдахи та тіні" і "Боги та блазні", стиль: міське фентезі. Що ж, саме раз всадити в книжечки мої ментальні гострі ікла, та їх трошки розглянути.

В українському місті Кропивницький мешкають дві подруги: Василина та Ліза. Вони офіційно займаються журналістськими розслідуваннями, а неофіційно - боротьбою з різними нехорошими явищами на замовлення. З чого, власне і утримують себе. Історію розповідає Василина, Лізу та інших дійових осіб ми бачимо саме її очима. Обидві дівчини дуже просунуті, мабуть, вони були б гарними подругами, максимально адекватними, позбавленими нальоту умовностей традиційної культури. Люблять татушки і видають на них великі гроші (часом коштом власного харчування). Цілком в їх дусі і коло знайомих - вчений Лео, продавчиня в аніме-крамниці та деякі інші цікаві особи.

Магічний світ

Дівчата не протистоять якомусь чітко персоніфікованому антагоністу, завдяки чому історія стає більш життєвою, позбавленою чорно-білого контрасту. Так деміург Шульдіх несе певну небезпеку, деякі істоти та магічні практики теж цілком небезпечні самі по собі. Але ж і в звичайному житті є багато самих по собі небезпечних речей, взяти хоча б пошкоджену мишами проводку, котра може вбити не гірше, ніж якийсь деміург. В книзі ми зустрінемося зі згаданими магічними практиками, доволі поширеними в окультному світі та у фентезі. Але чому б і ні, якщо це притаманне нашій культурі ще з XIX століття. З іншого боку пані Ольга додає щось і від себе, що збагачує історію.

Частина сюжету побудована на постатях з вудуїзму, згадуються Барон Самеді і мама Бріджит. Серед антагоністів мене зацікавила така собі Рорі, котра в моїй уяві нагадувала Рорі Меркурі з "Брами", тим більше, що вона описана як готична лоліта. І це круто, краси так бракує в нашому похмурому світі. Сподіваюся, про неї не забудуть в майбутніх частинах.

Магічний світ книг населено фентезі істотами, і то не банальними якимись із шаблонних фентезі книжок. Пані Ольга гарно описує тіфіла, сайну, гавлика, фітіка, що їм властиво і не властиво, як виглядають: часом тонко вплітаючи опис в канву сюжету, часом наводячи одним абзацом, застосовуючи різні художні прийоми.

Місто

Завдяки цим книгам я нарешті змогла помандрувати по Кропивницькому. Раніше це місто здавалося загубленою перлинкою серед українських степів, з дуже милими старовинними будиночками в центрі та розміреним життям. Книжки оживляють такий звичайний обласний центр, додають йому нових фентезі-фарб. А чому б і ні, не все ж Львову та Києву мати свій легендаріум!

В книжках разом з ілюстраціями вказані координати, і ви самі можете поблукати містом разом з героїнями. Сподіваюся, що в наступній частині цікавинок буде ще більше, і ми заглянемо не лише до музею чи закинутих недобудов, а і до залишків фортеці святої Єлизавети (котра таки згадується в книгах). Може навідаємося до якоїсь цікавої околиці, або ж Василина та Ліза подадуться виконувати грошове замовлення до іншого міста. Хоча і в Кропивницькому для них знайдеться робота. Можливо, колись з'явиться навіть настілка за світом "Мисливців", завдяки котрій люди вивчатимуть географію та магічне населення міста.

Повертаючись до головних персонажок, вони завалися мені дещо схожими. Василині та Лізі - на мою думку - трохи забракло контрасності. Вони однаково люблять тату, однаково нераціонально підходять до витрат, здається, в них дуже схожі смаки. Дівчатам добре було б мати свої унікальні фішки в характері і поведінці, окрім чисто зовнішніх речей та магічних скілів. Любовні лінії теж поки що на мою думку розкриті не дуже достатньо, і мені б хотілося більше дізнатися, що саме на найглибшому рівні поєднує цих людей.

Певно, ви зустріли занадто багато "хотілося б" та "можливо". Так, я з нетерпінням чекаю на третій том, і вже хочу його прочитати та детально оглянути.