Історія мого кохання

“Колись давно у горах мешкав добросердний велетень. Він прагнув потоваришувати з усіма людьми. Але вони дуже боялися велетня і трималися осторонь…” Так розпочинається аніме “Історія мого кохання” — історія про велетня, справжнього громили з дуже добрим серцем Такео Годи та маленької делікатної Ямато Рінко.

Головні персонажі аніме “Історія мого кохання”

Такео дуже великий як для середньостатистичного японця, і нагадує скоріш сумоїста, ніж учня старшої школи. Надзвичайно сильний та сміливий, він міг би стати страхом для всього району, а хіба будеш бандюком, коли маєш добре серце. Він рятує дітей, без проблем вскочить і до річки, і до будинку, що палає, і на ковзани з першого разу встане, і в горах не розгубиться, і малюка заколисає. Ідеальний хлопець.

Найкращий друг Такео Макото Сунакава — зовсім інший типаж. Він ніби зірка кіно, і має величезну популярність у дівчат, от лише всіх їх повідшивав. Переглядаючи аніме, я навіть гадав, що Сунакава закоханий у Такео, аж поки не дійшло до сцени, коли велетень захотів трохи повчитися цілуватися. От там все й прояснилося (майже все, сумніви, однак, були й потім). А в кінці ви дізнаєтеся всю правду, то ж мерщій дивитися!

Трохи про сюжет

От і Такео вважав, що випадково врятована ним Рінко Ямато закохалася у Сунакаву, бо він же красунчик, чому б черговій дівчині не спробувати підкотити до друга? Це тому вона приносить тістечка та шукає нагоду зустрітися, аби підкотити до друга велетня. Тим більше, що й Макото відмітив Ямато, чого раніше не траплялося. І Такео з доброти душевної починає всіляко сприяти, аби вони якнайбільше товаришували. Однак… не для Сунакави пеклися тістечка, ой, не для Сунакави.

Зрештою парочка починає зустрічатися: ми проходимо з ними від перших спроб торкатися одне одного до куди більш серйозних питань. Паралельно чіпляємо і Новий рік, йдемо з ними до храму, і день святого Валентина, і навіть Білий день, і якийсь похід до розважального парку. Навіть на пляжі кавуна побили. А ще наша парочка вибирається в гори, де дуже швидко губиться (яка добра нагода для Ямато відчути надійність поряд з Такео), вибирає собі вищий навчальний заклад, а також бере участь у догляді за молодшою новонародженою сестричкою. До речі, ви помітили, як велетень схожий на свою матір?

Головними проблемами у парочки стають їх власна нерішучість та недосвідченість, котру вони доволі легко долають. На приклад, Такео дуже важко називати Ямаду по імені, або ж поцілувати. Якісь зовнішні чинники (на приклад, сестра Сунакави, котра закохана у Такео), чи колега по цукерні Ямади не створюють надзвичайно великих проблем. Ну, добре, колегу по цукерні таки можна вважати небезпечним. 

А ще дуже чудово показано, як подруги Ямади перевзуваються у повітрі у своєму ставленні до Такео.

Підсумок

“Історія мого кохання” — це дуже гарна і добра історія, котра зігріє вас в холодні осінні. Адже що б не трапилося, Такео та Ямато легко знаходять вихід з будь-якої ситуації. Які б спокуси не чекали на нашу солодку парочку, вони ніби вертка шхуна, обходять рифи та скелі та виходять до широкого моря життя. Аж сам не вірю, що написав фігню у стилі ведучих весілля. Таких парочок, котрі зустрілися у школі, і потім йдуть все життя, дуже мало, хоча багатьом, хотілося б саме таких стосунків. Однак щастить одиницям.

Але насправді, в аніме бракує трохи драматизму. Ці стосунки здаються аж надто правильними, аж надто ванільними, аби швидко в це повірити. Попри все Такео та Ямада це підлітки. І рано чи пізно Годо треба буде розвиватися, йти кудись у своєму напрямку, чого ми особливо не спостерігали. А от дівчина вже знає, чого хоче. В останніх серіях вона робить перші професійні кроки. Кохання знову переживає випробування, і на цей раз слабкою стороною відчув себе велетень.

Що далі? Що буде, коли ви подорослішаєте та змінитеся, шановні Такео та Ямада? Шкода, що манґака не створила продовження.