Енн Ширлі

Сьогодні я хочу поговорити про аніме-серіал “Енн Ширлі” (Anne Shirley), котре виходило минулого року. Це екранізація кількох повістей для дітей канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері, і водночас рімейк аніме-серіалу “Енн з Зелених дахів” (Akage no An) 1979 року. Я не дивився той серіал, тому не буду з ним порівнювати, а книжку читав лише першу. Що ж, поїхали.

Сюжет аніме  “Енн Ширлі”

Кінець 19 століття. Брат та сестра Метью та Марілла Катберти що мешкають у Зелених дахах, вже люди літні та потребують допомоги у господарстві. А оскільки вони не мають власну дитину, то єдиний вихід — забрати із сиротинця хлопчика. В ті часи через низький рівень медицини смертність людей була велика, то ж і сирот не бракувало (як і власне дитячої смертності), а експлуатація дітей ще не переслідувалася за законом. І ось Метью їде на возкзал по хлопчика. Однак виявляє там… рудоволосу дівчинку.

Це і ж власне Енн Ширлі. Дуже балакуча та життєрадісна, однак не позбавлена комплексів. Дівчинці не подобається її ім’я, її волосся, однак вона у захваті від нової місцини та перспективи замешкання серед прекрасної природи. Однак чи прийме Марілла таку докорінну підміну? Чи приживеться прямолінійне дівча на новому місці? Чи знайде собі сердечну подругу, про котру так мріє?

Протягом 24 серій ми спостерігаємо зростання персонажки від завершальної стадії її дитинства та юності і аж до дорослого віку. Краща у навчанні, вперта, серце та душа дівочої компанії, і при цьому не без недоліків, серед котрих головний — надзвичайну впертість на межі фанатизму. Що ж, за розвитком головної персонажки спостерігати цікаво. Тим більше, що сюжет дуже тісно тримається книг, і той, хто читав, може із задоволенням пеглядати аніме-серіал “Енн Ширлі”.

Окремо хочу сказати про графіку, котра тут на самому високому рівні, що довлі рідкісно для серіалів. Можливо, колись мене так порадувала лише “Віолетта Евергарден”, хоча там палітра більш пастельна, а тут яскравіша. Особливо чарівно передана природа, то ж я не дивуюся, що Енн так нею захоплювалася.

Баги серіалу

Баги серіалу загалом випливають із сюжету. Я вже казав, що це майже дослівна екранізація книги, моралізаторської та ідеалістичної, то ж і аніме вийшло дещо моралізаторським та ідеалістичним. І його важко в цьому звинувачувати, як і книгу: така була епоха, де добро завжди має перемагати, чи це страшний вампір, чи пірати, чи власні недоліки та слабкості. Все це має бути переможене та безумовно викинуте на смітник минулого.

Я перевірив, скільки ж було екранізацій книги. Окрім згаданих аніме-серіалів виходило кілька фільмів та серіалів, і рідко котрий з них брався за переосмислення головної ідеї. Хіба що “Anne with an E”. Втім, японці такої мети собі й не ставили, скоріш поностальгувати за часами дитинства з одного боку, та заробити на “свіжій” ідеї на тлі кризи ісекаїв.

Втім, для мене не важливо, яку мету ставили собі творці аніме, я тримав велике задоволення від занурення у едвардійську епоху.