Римські ляльки з Емони

Сьогодні щось на мене напала ностальгія, і мені захотілося написати про римські ляльки з Емони. Тим більше, що я в вперше в житті бачила щось таке настільки цікаве-лялькове, і настільки давнє.

Колись на березі річки Любляніци не було ніякої Любляни. А стояла собі Емона. Таке собі римське містечко-форт. Мешкало там тисяч 5 римлян. Вони собі побудували гарні будинки та вілли, зробили каналізацію, міські стіни та почали виробляти барвисту кераміку. Втім, Емона довго не простояла, її занепад був тривалим, але невпинним. Зрештою, залишки римлян полишили місто-форт та перекочували десь до Істрії. А шкода, з цього форта могла б розвинутися подоба Коулуну, теж, до речі, фортеця.

Римляни залишили по собі багато цікавого. Сходіть Національного Музею, і ви побачите велику купу надгробків та решток діяльності тих римлян. А серед них дві ляльки, що належали одній юнці. Про них ми сьогодні поговоримо.

Почнемо з того, що ці ляльки зроблені зі слонової кістки. Більшість ляльок в ті часи робили з таких нетривких матеріалів, як дерево, звичайна кістка, віск чи глина. Ці ж були доволі дорогим задоволенням, і могли належати лише доньці багатого патриція чи купця. Робили їх в Римі, а отже експорт до забутої богами колонії підвищував їх вартість.

Ляльки були колись розфарбовані, вони мали свій одяг, аксесуари та нагадували чимось сучасні шарнірні ляльки (а, може, навіть і барбі). Дити бавилися ними, турбувалися про них та тішилися їх присутністю у своєму житті. Можливо, ці ляльки були ще своєрідним оберегом.

Але навіть на найдорожчі ляльки чекало полум’я. Коли дівчинка виростала, її віддавали заміж. В день шлюбу дівчата йшли разом зі своїми ляльками до храму та приносили їх в жертву богині кохання Венері. Тобто переважна більшість ляльок просто згоряла у полум’ї. І саме тому їх знахідки особливо цінні. Вони свідчать про те, що їх власниця померла до шлюбу. В такому випадку ляльку клали до могили доньки, і таким чином дівчинка забирала із собою на той світ свою улюбленицю.

А те, що в Емоні дівчинка мала цілих дві ляльки, свідчило про непоганий рівень життя родини небіжчиці.