Світ, загорнутий, як равлик, або ж “Спіраль” Джюнджі Іто

Уявіть собі місто Курозу. Ніби звичайне японське місто. Але щось в ньому дивне. У струмках багато коловоротів, вітер закручує все, до чого дотягнеться, у смерчі. У спіралі закручуються й хмари на небі. Здається, навіть витвори мистецтва створюють у Курозу виключно у вигляді спіралей. “Спіралі приваблюють, вони загадкові”, - каже один з мешканців міста. Він фанатіє від спіралей, настільки, що одного разу його знаходять мертвим у діжці. Коли його спалюють, над крематорієм розкривається величезна спіраль. Спіралі утворюються в шрамах людей, спіралі починають рости на спинах людей. І ті потім гинуть. Саме про це йдеться в манзі "Спіраль" Джюджі Іто та однойменному аніме.

Вже стало страшно? Так? 

Про що "Спіраль" Джюджі Іто?

А потім спіралі приходять до життя старшокласників Кіріє та Шюїчі. Вони колись вчилися разом, але Шюїчі виїхав до іншого міста. Чомусь назад хлопця не тягне, навпаки, рідне місто його надзвичайно гнітить: всюди він бачить спіралі. Згодом і Кіріє починає їх помічати. Врешті вона й сама переконується, що в місті відбуваються якісь зловісні події. Гинуть батьки Кіріє, гинуть однокласники Кіріє Азамі та Окаду. Та батько дівчини, гончар, помічає, що його вироби скручуються у спіраль.

Ще більш страшно?

Здавалося б, "Спіраль" Джюджі Іто — це звичайна страшилка, де жахіття накопичується і нагромаджуються, породжують хаос та знищують більшу частину людей. Джюнджі Іто майстерно розкручує цю спіраль, створює відчуття безнадії та душного жаху не гірше за Стівена Кінга. Особливо під кінець, коли вплітає більш серйозні теми канібалізму та банд, котрі обов’язково з’являються там, де руйнується суспільство. 

Але й початок нічим не гірший. Вам доведеться зіштовхнутися зі справді шекспірівською драмою кохання Казунорі та Норіко. Їх почуття не приймають обидві родини, і єдиний вихід — перетворитися у переплетених між собою у спіраль змій. Взагалі, Іто зібрав у своїй історії багато, можна сказати, різних ліній, котрі можуть стати жахастиками. І вампіризм, і таємничий маяк і багато іншого. 

Художні особливості

Особливо гарно підкреслює це відчуття візуал. Творці аніме не стали робити кольорове аніме, а залишили його чорно-білим. Це дуже вдалий хід, так сюжет сприймається ще похмуріше. Однак творці аніме примудрилися зробили якісною лише першу серію, в другій вже відчувався провал. Що для мене особисто дивно, адже над аніме працювали п’ять років. Третя та четверта серії взагалі мають свою окрему стилістику.

Хочеться теж виділити цікавий музичний ряд, особливо саксофонні партії, завдяки яким "Спіраль" Джюджі Іто сприймається дуже органічно та цікаво.

Насамкінець скажу, що Спіраль Джюнджі Іто це історія з тих часів, коли манґа та аніме могли дозволити собі неординарні сюжети, нетипові ходи та не завжди щасливі закінчення. Можливо тому Спіраль могла б стати феноменом на тлі типових сучасних історій. І, мабуть, стала, навіть попри завалену графіку. Однак, лише на короткий час, на відміну від Томіе.

А вам нічого не нагадують оці спіралі в небі?

Мені особисто ще й стилістику графіки Туве Янсон.