Мойсей Мікеланджело

Мойсей Мікеланджело! Про цю легендарну скульптуру хто тільки не писав. Втім, як і про більшість робіт Мікеланджело Буонарроті. То ж я поділюся власними враженнями від побаченого, але все ж трохи розповім про цю скульптурну групу.

Гробниця папи Юлія ІІ

Спершу згадаю замовника гробниці - папу Юлія ІІ. Джуліано делла Ровере - саме так звали папу до того, як він отримав цей почесний титул, був небожем папи Сікста IV. То ж не диво, що цей вихованець францисканців доволі швидко зростав кар'єрними сходинками навіть попри своє бідне походження. Дядечко підкинув Джуліано з добрий десяток єпископських посад. 1 листопада 1503 року цього щасливчика обрали папою. На цій посаді Юлій ІІ розійшовся на повну. Спершу заборонив купувати папський престол, потім завів швейцарську гвардію, сприяв створенню Священної ліги проти Франції.

Окрім політичної кар'єри папа Юлій ІІ фінансував митців, і особливо Рафаеля Санті та Мікеланджело Буонарроті. Саме за часів правління Юлія ІІ відкрили Сикстинську Капеллу, почали перебудову Собору Святого Петра, фінансував будівництво стін Кам'янецької фортеці.

Помер папа Юлій ІІ в ніч на 21 березня 1513 року, його поховано в церкві Сан-П'єтро-ін-Вінколі - в папській базиліці, де зазвичай ховали пап, саме йшли будівельні роботи. Власне, на кошти покійного гробниця, центром котрої є Мойсей Мікеланджело, і будувалася.

Церква Сан-П'єтро-ін-Вінколі

Церква Сан-П'єтро-ін-Вінколі знаходиться неподалік Колізею на Оппійському пагорбі. Вона названа на честь визволення святого Петра з ланцюгів. Самі ланцюги присутні як реліквія. Базиліку освятив папа Сікст ІІІ 439 року. З інших цікавинок в церкві є полотна Святого Августина та святої Маргарити від Гверчоно, могила скульптора Антоніо дель Поллйуоло, того самого, котрий додав Ромула та Рема до Капітолійської вовчиці, про яку я вже писала, а також надгробки кількох кардиналів та художників. Цікавою є мозаїка святого Себастіана, котра пов'язана з тим, як мощі святого урятували Павію від чуми. А окрім того археологи знайшли могили людей, котрих вважали сімома мучениками Маккавеями.

Ну, і врешті Мойсей Мікеланджело

Дивлячись на Мойсея, я особисто бачу величного діяча. Величного, але стомленого від нескінчених проблем, на котрі був щедрий його народ. Навіть роги у бідолахи виросли (насправді це мались бути промені світла, але через помилковий переклад "Вульґати" вони стали рогами). Він дивиться вліво, і вся постава Мойсея напружена, він стиснув скрижалі із Десятьма заповідями. Певне, зобачив золотого тільця, і збирається жбурнути їх під ноги.

Загалом, не дивлячись на те, що Мікеланджело реалізував далеко не перший варіант гробниці, а сам встиг виконати лише Мойсея, Рахіль та Лію, виглядає вона несамовито. Від гробниці йде особливий вайб, особливий блиск, можливо саме той, котрий повинний був виходити від Мойсея замість рогів. Можливо, це враження було б іншим, якби ви не знали, що Мойсея витесав сам Мікеланджело Буонарроті. Навіть не віриться, що десь там є тіло померлого, котре навряд чи виглядає так чудово, як творіння його підопічного. Не диво, що Мойсей надихав багатьох митців, між іншими Івана Франка.