Бітлджюс Бітлджюс

Коли я йшла на фільм «Бітлджюс Бітлджюс», то не очікувала від нього чогось надзвичайного. Розважитися, відпочити та надихнутися осінніми вайбами. Однак я мала певні очікування від самого режисера багатьох культових фільмів. Чим він нас здивує? Чи Дженна Ортега, котру запросили на головну роль, зуміє нас здивувати? Я запаслася колою та попкорном і пішла до кінотеатру дивитися продовження легендарного фільму.

Як готувався другий Бітлджюс

Плітки про нього почали кружляти практично одразу після виходу першої частини. Спершу Тім Бертон захопився ідеєю зняти фільм «Бітлджюс на Гаваях». Однак обставини не сприяли початку робіт, то ж сценарій заморозили. Тим більше, що виконавиця головної ролі Лідії Дітц Вайнона Райдер стала дещо старшою за свою героїню. До розмов повернулися лише у 2011 році, коли Warner Bros. доручила писати новий сценарій Сету Грему-Сміту. Про продовження почали натякати і Вайнона Райдер, і сценарист. В розмовах почали згадувати виконавця ролі Бітлджюса Майкла Кітона. В 2022 році робота над продовженням врешті розпочалася.

Що ж ми побачили у другій частині «Бітлджюс Бітлджюс»

І що ж я побачила? «Бітлджюс Бітлджюс» це пряме продовження історії з першої частини. Дія відбувається все в тому ж містечку, котре нам показали ще в трейлері. Минуло багато років. Родина привидів Мейтлендів зникла, та і чи потрібна вона була у продовженні? Ні. Центральними персонажами залишилися Лідія Дітц, вона тепер ведуча шоу про паранормальні явища, та злодійко Бітлджюс. Тато і мама Лідії теж залишилися, хоча татусь і дещо... в покусаній формі. Матінка ж, як і завжди, сконцентрована на власній творчості.

Для освіження сюжету та зацікавлення молодої авдиторії ввели нову героїню - доньку Лідії Астрід. Так, саме її роль виконує Дженна Ортега. На тлі серіалу «Венді» я очікувала готичного образу чи чогось такого. Однак ми бачимо звичайного підлітка, котра протиставляє себе колишній готессі Лідії. Їй чуже захоплення матері, вона сумує за померлим татом, ба, більше, з мамою в неї стосунки не склалися. Що логічно, особливо якщо врахувати те, що Лідія по суті застрягла у своєму минулому і виглядає дещо гротескно. Навряд чи підліток 2020-х років хотів би себе асоціювати з цим явищем.

А якщо ми маємо молоду дівчину, то вводимо і любовну лінію. Вона не без моралі та подвійного дна, може це і на добре. А от з Лідією не все так просто. Її переслідує минуле в постаті самого Бітлджюса. А того переслідує його любовне минуле. І все це закручується навколо біганини по потойбіччю. Одним махом ми вирішуємо психологічні проблеми дівчини та шукаємо її тата. На тому світі, ясна справа. Ось такий сюжет.

Які ж висновки?

Взагалі, в цьому фільмі дуже багато моралізаторства. Вгадайте, що чекає тих, хто сіє зло, брехню, займається вбивствами тощо? Вгадайте, які конфлікти вирішуються в родині Дітців? Отож, і це моралізаторство та шаблонність мене особисто трохи розчарувало. З гарної та сміливої казки фільм перетворився на якусь напівпуританську історію із застарілими жартами та спецефектами. Не обійшлося і без пустельного хробака, котрого ніби дістали із шафи 1988 року.

З одного боку я розумію, що «Бітлджюс Бітлджюс» це комедія та стьоб над фільмами жахів, але надлишкове моралізаторство ставить питання: а чи доречні тут такі спецефекти? Ні, виглядає все загалом не погано, але надто прісно. Фільм вже не сприймається як гарна геловінська казка без прямого натяку на Геловін. Ні, це цільове геловінське кіно, котре до того ж вийшло не перед Геловіном, а у вересні.

Моя оцінка: на один раз. Сум і журба.