Легенда про будівничого Карлового Моста

Коли слуги скинули до Влтави тіло нещасного духівника королеви Яна Непомуцького, кажуть, трапилася біда. Завалився один з прольотів Карлового мосту. Що б мулярі не робили, як не наманалися відремонтувати - нічого не виходило. І навіть старенький Петр Палерж не міг нічим зарадити. Як мешканці Праги розв'язали цю проблему? Про це нам розповість легенда про будівничого Карлового Моста.

Як будівничий порятував Карлів Міст

На заміну Петру Палержу, котрий помер 1399 року, прийшов молодий архітектор. Він постановив конче той міст відбудувати. Однак йому не пішло аж так легко: проліт весь час обвалювався, цемент не витримував. Молодик впав у відчай, а гнів короля Вацлава IV зростав. Лунали погрози арешту всього майна, а на утриманні архітектора була вагітна дружина.

Легенда про будівничого Карлового Моста розповідає, що раптом вночі з’явивсь до нього диявол, і улесливо запропонував контракт. Він допоможе відбудувати міст і зробить все, аби той проліт ніколи не завалився. А оплатою буде... ні, навіть не душа архітектора. Душа першої живої істоти, яка ступить на міст. Архітектор погодився, бо вже побачив діру в диявольському плані. Підписав контракт, і робота закипіла.

Невдовзі новий проліт стояв на своєму місці. Тільки одне було дивне — архітектор до відкриття мосту нікого не пускав, окрім будівельної бригади. А що ті належали до таємної організації каменярів, то їм було байдуже на контракт.

І ось настав день відкриття. Архітектор ще вдосвіта вийшов з дому, аби заготувати свою хитрість. Минула година, аж раптом до домівки мододика прибігає якийсь муляр.

— Біда, паніматко, там міст обвалився, вашого чоловіка насилу виловили з води!

Бідолашна жінка кинулася, побігла. Не зчулася, як долетіла до мосту, ступила на нього… І раптом з’явивсь нечистий і потягнув її душу геть. Жінка впала і не ворушилася. А коло мосту стояв розгублений архітектор і тримав в руках півня. Разом з молодицею померло і ненароджене мале дитинча.

Привид дитинки з легенди про будівничого Карлового Мосту

Його привид довгенько блукав мостом. Ночами він кахикав та тихесенько чхав. Ніхто тих звуків не чув, аж поки одного дня якийсь замріяний парубійко не відповів:

— Будьте здорові!

— І вам не хворіти! — відповіли йому з темряви. Так привид звільнився і дитинча змогло знайти спокій.

Повені на Влатві

Навряд чи легенда про будівничого Карлового Мосту має історичне підґрунтя. У вказаний період історія не зафіксувала подібних катастроф. Однак протягом будівництва хроністи відмітили цілих 5 повеней.

Річка Влтава насправді дуже небезпечна для мостів. З гірських районів південної Богемії в часи злив вона приносить бурхливі води. Сила води не раз випробовувала Карлів міст, аж поки у липні 1432 року не знесла 5 опор. Ремонт тривав понад 70 років — країна щойно виборсалася з гуситських воєн і не мала відповідних засобів. Наступний раз подібна катастрофа відбулася в лютому 1784 року, коли плоти та лід знесли цілих шість опор. Тоді міст відновили швидко. Наступний раз, і на цей раз востаннє, у вересні 1890 року колоди з плотів вдарили по опорах. Обвалилося дві арки, три опори було пошкоджено. Після цієї катастрофи частину скульптур замінили на інші.