Hoodwinked!

Ліс сам по собі не крутиться!

Що може бути кращим після важкого робочого дня, ніж перегляд гарної веселої анімаційної комедії. В минулу п’ятницю в мене був настрій в котрий раз подивитися стареньку “Hoodwinked!” (Справжня історія червоного капелюшка) (2005 рік). В свій час цей мульт став одним з перших незалежних проєктів, котрий вийшов на хвилі успіху “Шрека” від Dreamworks та “Історії іграшок” - результату співпраці Disney та Pixar.

“Hoodwinked!” - це переосмислення європейської історії про “Червоний капелюшок”. В лісі, схожому на європейську локацію, або ж гірську десь в США, надзвичайно популярні кондитерські вироби. Багато пекарень користуються успіхом, але найбільш знана серед них бабуся Пакет. І раптом з’являється пиріжковий злодій, котрий краде у всіх рецепти. Кондитерські закриваються, і це викликає занепокоєння у Червоної шапочки Пакет. Вона бере книгу рецептів бабусі, котра чомусь зберігається у неї, та їде до своєї бабусі. Після ряду пригод Червоний капелюшок дістається до хатинки бабусі, де зустрічає вовка. Відбувається класичний діалог про очі та зуби, сценка закінчується вторгненням дроворуба із сокирою.

Здавалося б, осучаснений переказ казки. Однак, це лише початок. Приїжджає лісова поліція і починає розслідування. Ми розглянемо кілька версій історії: Червоного Капелюшка, Вовка, Дроворуба та насамкінець бабусі Пакет. І врешті, бінго, знаходимо злодія!

В цьому мульті мені подобається загальний веселий вайб, дуже характеристичні персонажі та соціальні підтексти, котрі я дуже люблю. Ми бачимо тут економічні злочини, недоброякісні методи журналістів, насмішку над поліцією і навіть пародіювання класичної європейської детективної історії від Агати Крісті чи Жоржа Сіменона. Серед персонажів мені особисто подобається бабуся, вона справді дуже крута, детектив та троє поросят-поліцейських. Шикарний і вовк, і його помічник бурундук Смикало, котрому категорично не можна пити кави. А от від Червоного Капелюшка я очікувала дещо більшого, ніж просто підліток, котрий мріє побачити світ.

Може, анімація і не найвищому рівні - що ви хочете від інді проєкту. Ляпів вистачає, наприклад, як можна не анімувати рух кульбабок, якщо у вітер грає травою (сцена відвідин Вовком баранця). Але занальний веселий вайб рятує ці недоліки і затушовує певні умовності. Музика гарно запам’ятовується, на відміну від більшості саундтреків американської кінопродукції, котрі забуваєш одразу після перегляду. А пісеньки тут яскраві - і вступна пісня Капелюшка, і весела пісенька козла, і йодлі Дроворуба.

На відміну від продукції Dreamworks, мульт не пішов дорогою попси з нальотом сортирного гумору, але скоріш орієнтувався на поєднання детективної історії з екшном в діснеєвському стилі. Від “Шрека” він запозичив лише ідею залучити казкові персонажі. Коли я вперше переглядала “Hoodwinked!”, взагалі вважала його продукцією якоїсь європейської студії. Відгуки критиків були доволі різними, і не диво, вони ж бо очікували стандартну дитячу казочку з прицесами, єдинорогами та якимось огром. А отримали нестандартну детективну історію з неочевидним головним злодієм. Що цікаво, мульт окупився в прокаті, на відміну від його сиквелу.  

Моя оцінка - 8 з 10, на мою думку, “Hoodwinked!” в певному сенсі на голову вище багатьох аналогів того часу, і буде зрозуміліший скоріш дорослим, ніж маленьким дітям.