Єгуда Лев бен Бецалель
Єгуда Лев бен Бецалель ще за життя став справжньою легендою Праги. І не дивно, адже окрім створення Голему він славився своєю мудрістю та вчинками, завдяки котрим євреї могли почуватися себе безпечно в Празі. За життя Єгуда Лев бен Бецалель отримав ім'я Магараль, котре можна розшифрувати як Морейну га-ґадоль рабі Ліва або ж Наш великий вчитель рибин Ліва. Ліва - це єврейська форма імені Лев, в Європі його знають ще як Льов ("Löw" або є "Loew").
Життя Магараля
Єгуда Лев бен Бецалель народився 1512 року у Познані, навчався у кількох знаних рабинів та вчителів, серед котрих був і Іцхак Кловер, дід знаного вчителя Шломо Лурії. З 1553 по 1573 роки був головним рабином Моравії в Микулові. Наступні 20 років головним рабином в Празі. В 1592 році вже відомий на той час рабин перебирається до Познаня, де стає головним рабином Польщі. Але в 1597 році повертається до Праги, де й мешкав аж до своєї смерті у 1609 році.
Єгуда Лев бен Бецалель багато публікувався, працював у різних царинах, розвиваючи як свою рідну рабинистику, так і математику, алхімію, філософію і навіть педагогіку. Часи такі були у Празі, які сприяли розквіту таємних та звичайних наук. А пан Льов був якраз одним із справжніх учених тих часів, хоча багато його праць були присвячено єврейським святам та їх філософському тлумаченню. Тому з ним товаришував відомий вчений Тихо Браге. Магараль навіть мав приязні стосунки з Рудольфом ІІ, з яким празький рабин навіть з часом подружився, надаючи різного роду послуги.
Єгуда Лев бен Бецалель рятує гетто від виселення
Однак, Рудольф ІІ був дуже суворий щодо таємних наук, обмежуючи їх використання виключно пошуком видобутку золота. Дійшли до імператора чутки, про кабалістичні та криваві обряди, котрі проходили в синагогах. Таке не могло не обурити короля, і той повелів усім євреям виселитися з Праги. Рабин зібрався і пішов до свого приятеля, аби умовити його не приймати таке рішення, довести, що згадані чутки — це лише плітки, які нашіптують у ясновельможне вухо недоброзичливці.
Але до Палацу пана Магараля не пустили. Тож вирішив він чекати на імператора на Карловому мосту, через який той часто проїжджав. Коли ж імператор вибрався на черговий виїзд до Старого Міста, рабин встав у нього на шляху і підняв руки. Коні завмерли. Ніякі зусилля конюхів не могли зрушити з місця. Зібрався чималий натовп, утворилася пробка на мосту, і в рабина почали спочатку кидатися незлим тихим словом, а потім і твердим каменем. Але от диво: камінь, варто було лише підлетіти до Магараля, перетворювався на троянди. Імператор вже й сам визирнув з карети, побачив свого друга, підкликав. Пан Єгуда Лев бен Бецалель виклав свою справу, і його величність пообіцяв навідатися і особисто глянути, як живуть євреї.Рабин Праги повернувся додому і заспокоїв своїх сусідів: жодного виселення не буде.
Єгуда Лев бен Бецалель приймає Рудольфа ІІ
А варто вам сказати, що дім у пана Єгуди був зовні звичним, і нічим не відрізнявся від таких же єврейських халупок. І ось, коли на наступний день коло нього зупинилася імператорська карета, рабин особисто зустрічав дорогого гостя. Той поводив Рудольфа ІІ по гетто, запросив до синагоги, розказав про проблеми. А насамкінець запросив до свого дому. Пройшов король до середини і завмер: про таку розкіш він тільки чув з оповідок мандрівників на схід. Колони, виконані з коштовного матеріалу, килими, золото — все відповідало імператорському статусу гостя.
Після вечері Єгуда Лев бен Бецалель почав розважати Рудольфа мудрими розмовами, різними фокусами та дивами. Показав чарівний ліхтар, який проєктував на стіну зображення з далеких країв, а також і Град з Градчанами. Кажуть, саме тоді старий рабин подарував гостю магічний дзвін, виготовлений кабалістичним методом. Імператор подивився, поміркував, і підписав скасування свого попереднього указу. Євреї все ж таки приносили добрячий прибуток до скарбниці, до того ж йому було шкода розставатися з таким великим ученим. По тому він поїхав до свого палацу. Але якось сходом пройшовся слух, неначе в далекому Самарканді на один день джини вкрали цілий палац, а на наступний ранок він вже стояв, там, де його збудували.
Після себе Єгуда Лев бен Бецалель не залишив ані прямих учнів, ані наукових шкіл, лише могилу на єврейському цвинтарі. Люди кажуть, якщо покласти камінець з бажанням на його могилу, воно обов'язково збудеться.